Фока

гр.; phoke — тюлень; за іншим-тлумаченням — житель Фокіди (область у середній Греції).

Значення в інших словниках

1. Фока — Фока́ іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. фока — фока тюлень (ст) ◊ сапі́ти як фока важко дихати (ст): Мав сухоти, і дим йому шкодив, але він курив, не затягався, м'яцкав дим в устах, як гарячу картоплю, і потім випускав носом, сапів при тім як фока (Тарнавський З.)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. фока — И, ч. Фотоапарат. Фока із зумом.  Словник сучасного українського сленгу
4. Фока — Фока́, -ки́, Фо́ко!  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)