Хотин

Хоти́н, -на́, в -ні́ (м.)

Значення в інших словниках

1. Хотин — Хоти́н іменник чоловічого роду місто в Україні  Орфографічний словник української мови
2. Хотин — М. у Чернівецькій обл., райцентр, на правому березі Дністра; 12,3 тис. мшк.; фабрика художніх виробів, підприємства з виготовлення сиру й вина; музей; фортеця XII-XVIII ст. Заснований у VIII ст., у X-XI ст.  Універсальний словник-енциклопедія