Хотин

Хоти́н

іменник чоловічого роду

місто в Україні

Значення в інших словниках

1. Хотин — М. у Чернівецькій обл., райцентр, на правому березі Дністра; 12,3 тис. мшк.; фабрика художніх виробів, підприємства з виготовлення сиру й вина; музей; фортеця XII-XVIII ст. Заснований у VIII ст., у X-XI ст.  Універсальний словник-енциклопедія
2. Хотин — Хоти́н, -на́, в -ні́ (м.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)