Хотин
Хоти́н
іменник чоловічого роду
місто в Україні
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Хотин — М. у Чернівецькій обл., райцентр, на правому березі Дністра; 12,3 тис. мшк.; фабрика художніх виробів, підприємства з виготовлення сиру й вина; музей; фортеця XII-XVIII ст. Заснований у VIII ст., у X-XI ст. Універсальний словник-енциклопедія
- Хотин — Хоти́н, -на́, в -ні́ (м.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)