Хотин

Хоти́н, -на́, в -ні́ (м.)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Хотин — Хоти́н іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
  2. Хотин — М. у Чернівецькій обл., райцентр, на правому березі Дністра; 12,3 тис. мшк.; фабрика художніх виробів, підприємства з виготовлення сиру й вина; музей; фортеця XII-XVIII ст. Заснований у VIII ст., у X-XI ст. Універсальний словник-енциклопедія