Хотин
Хоти́н, -на́, в -ні́ (м.)
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Хотин — Хоти́н іменник чоловічого роду місто в Україні Орфографічний словник української мови
- Хотин — М. у Чернівецькій обл., райцентр, на правому березі Дністра; 12,3 тис. мшк.; фабрика художніх виробів, підприємства з виготовлення сиру й вина; музей; фортеця XII-XVIII ст. Заснований у VIII ст., у X-XI ст. Універсальний словник-енциклопедія