Значення в інших словниках
-
абсолютизм —
(необмежена верховна влада) самодержавство, самовладдя, монархізм, автократія, (необмежена влада) деспотизм, тиранія, свавілля, беззаконня.
Словник синонімів Полюги
-
абсолютизм —
абсолюти́зм іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
абсолютизм —
Самодержавство, монархізм, автократія, сил. тиранія, деспотія, деспотизм; (не монархічний) тоталітаризм, диктатура.
Словник синонімів Караванського
-
абсолютизм —
Цей термін нині не має точного значення. Він вільно застосовується до такого суспільного ладу, за якою влада здійснюється без представницьких інституцій чи конституційних обмежень.
Енциклопедія політичної думки
-
абсолютизм —
Единовладство
Словник чужослів Павло Штепа
-
абсолютизм —
-у, ч. Форма керування державою, за якої верховна влада повністю належить одній особі – монархові; самодержавство.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
абсолютизм —
АБСОЛЮТИ́ЗМ, у, ч. 1. Форма правління і державного устрою, за якої верховна влада належить одній особі – монарху. По всій Європі XVIII ст. поширювалися принципи та практика абсолютизму (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
абсолютизм —
абсолюти́зм (франц. absolutisme, від лат. absolutus – безумовний, необмежений) необмежена монархія, форма правління, за якої верховна влада повністю належить монархові (царю, імператору, королю).
Словник іншомовних слів Мельничука
-
абсолютизм —
I форма правління, що характеризується неподільною концентрацією влади в руках однієї особи чи органу, які діють без будь-якого контролю. II філософський погляд, згідно з яким цінності мають абсолютний характер; протилежність релятивізму; розрізняється...
Універсальний словник-енциклопедія
-
абсолютизм —
САМОДЕРЖА́ВСТВО (форма правління — необмежена верховна влада в руках однієї особи), АБСОЛЮТИ́ЗМ, МОНА́РХІЯ, АВТОКРА́ТІЯ, САМОВЛА́ДДЯ, САМОВЛА́ДСТВО заст., САМОВЛА́СТЯ заст.
Словник синонімів української мови
-
абсолютизм —
АБСОЛЮТИ́ЗМ, у, ч. Форма керування державою, при якій верховна влада повністю належить одній особі — монархові; самодержавство. До повалення феодалізму, абсолютизму і чужонаціонального гніту не могло бути й мови про розвиток пролетарської боротьби за соціалізм (Ленін, 21, 1950, 262).
Словник української мови в 11 томах