абсолютизм
АБСОЛЮТИ́ЗМ, у, ч. Форма керування державою, при якій верховна влада повністю належить одній особі — монархові; самодержавство.
До повалення феодалізму, абсолютизму і чужонаціонального гніту не могло бути й мови про розвиток пролетарської боротьби за соціалізм (Ленін, 21, 1950, 262).
Словник української мови (СУМ-11)