абсолютизований
АБСОЛЮТИЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до абсолютизува́ти;
// У знач. прикм.
Особливо важливим є внесок І. Франка у розробку методологічних основ порівняльного вивчення народної уснопоетичної творчості, а також критика абсолютизованих тверджень представників т. зв. історичної школи (Нар. тв. та етн., 4, 1974, 32).
Словник української мови (СУМ-11)