абсорбувати —
Абсорбува́ти: — вбирати [36]
Словник з творів Івана Франка
абсорбувати —
абсорбува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
абсорбувати —
АБСОРБУВАТИ – АДСОРБУВАТИ Абсорбувати, -ує, недок. і док. Вбирати гази або рідини, а також світло і звук всім об’ємом рідини чи твердого тіла. Адсорбувати, недок. і док. Вбирати гази або рідини поверхневим шаром твердого тіла.
Літературне слововживання
абсорбувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех., фіз., хім. Вбирати, всмоктувати; поглинати усією товщею речовини-абсорбента.
Великий тлумачний словник сучасної мови
абсорбувати —
АБСОРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. 1. фіз., хім. Вбирати, всмоктувати, поглинати. Синтетична смола є першим у світі продуктом, який здатний абсорбувати органічні розчинники, що містять такі речовини, як дихлоретан (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
абсорбувати —
абсорбувати 1. поглинати (ст) 2. займати цілковито, полонити; цікавити (ст): Мене особисто абсорбував драматичний гурток, який вів професор В. Білинський ("Дзюньо") (Сухінська)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
абсорбувати —
I. ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ) (втягати в себе рідину, газ, поживні речовини тощо), ВСМО́КТУВАТИ, ВСО́ТУВАТИ, ПОГЛИНА́ТИ, НАТЯ́ГУВАТИ, НАТЯГА́ТИ, АБСОРБУВА́ТИ спец., АДСОРБУВА́ТИ спец., ВСИСА́ТИ (УСИСА́ТИ) рідко. — Док.
Словник синонімів української мови
абсорбувати —
АБСОРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., фіз., хім. Вбирати, всмоктувати; поглинати. *Образно. Політика абсорбувала наші найліпші сили (Фр., XVI, 1955, 334).
Словник української мови в 11 томах