Орфографічний словник української мови

абсорбувати

абсорбува́ти

дієслово недоконаного і доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. абсорбувати — Абсорбува́ти: — вбирати [36]  Словник з творів Івана Франка
  2. абсорбувати — АБСОРБУВАТИ – АДСОРБУВАТИ Абсорбувати, -ує, недок. і док. Вбирати гази або рідини, а також світло і звук всім об’ємом рідини чи твердого тіла. Адсорбувати, недок. і док. Вбирати гази або рідини поверхневим шаром твердого тіла.  Літературне слововживання
  3. абсорбувати — Вбирати, увібрати, повбирати, поглинати, поглинути, усмоктувати, усмоктати, повсмоктувати  Словник чужослів Павло Штепа
  4. абсорбувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., фіз., хім. Вбирати, всмоктувати; поглинати усією товщею речовини-абсорбента.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. абсорбувати — АБСОРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. 1. фіз., хім. Вбирати, всмоктувати, поглинати. Синтетична смола є першим у світі продуктом, який здатний абсорбувати органічні розчинники, що містять такі речовини, як дихлоретан (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  6. абсорбувати — абсорбувати 1. поглинати (ст) 2. займати цілковито, полонити; цікавити (ст): Мене особисто абсорбував драматичний гурток, який вів професор В. Білинський ("Дзюньо") (Сухінська)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. абсорбувати — I. ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ) (втягати в себе рідину, газ, поживні речовини тощо), ВСМО́КТУВАТИ, ВСО́ТУВАТИ, ПОГЛИНА́ТИ, НАТЯ́ГУВАТИ, НАТЯГА́ТИ, АБСОРБУВА́ТИ спец., АДСОРБУВА́ТИ спец., ВСИСА́ТИ (УСИСА́ТИ) рідко. — Док.  Словник синонімів української мови
  8. абсорбувати — Абсорбува́ти, -бу́ю, -бу́єш, -бу́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. абсорбувати — АБСОРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., фіз., хім. Вбирати, всмоктувати; поглинати. *Образно. Політика абсорбувала наші найліпші сили (Фр., XVI, 1955, 334).  Словник української мови в 11 томах