абсорбувати
АБСОРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
1. фіз., хім. Вбирати, всмоктувати, поглинати.
Синтетична смола є першим у світі продуктом, який здатний абсорбувати органічні розчинники, що містять такі речовини, як дихлоретан (з наук. літ.);
Учені створили наноматеріал, що успішно абсорбує різні нафтопродукти в будь-якому середовищі (з наук.-попул. літ.);
Унікальна здатність меду абсорбувати токсини і швидко виводити їх із організму була добре відома тибетським цілителям (із журн.).
2. Збирати, об'єднувати кого-, що-небудь.
Політика абсорбувала наші найліпші сили (І. Франко);
Необхідно продовжити розробку нових боргових інструментів, спрямованих на певні групи інвесторів, які дозволили б максимально повно абсорбувати нагромаджений у суспільстві інвестиційний потенціал (з мови документів).
3. Приєднувати, залучати кого-, що-небудь до чогось.
Ми вважаємо, що готовність прийняти і абсорбувати іммігрантів із інших країн – один із ключових тестів готовності нації прийняти правила поведінки в умовах нової реальності (з публіц. літ.);
У документ уводяться такі обмежувальні для подальшого розширення поняття, як “межі Євросоюзу” і здатність ЄС “абсорбувати нові країни” (із журн.).
4. перен. Сприймати, засвоювати що-небудь.
Японія абсорбувала світовий досвід досягнень модернізації, в результаті чого створила нову країну (з наук.-попул. літ.);
Традиційна ідеологія абсорбувала зовнішні елементи, наслідком чого стало вироблення "ідеології з корейською специфікою" (чучхе на Півночі, чучхесон на Півдні) (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)