Значення в інших словниках
-
алізарин —
алізари́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
алізарин —
-у, ч. Барвник, що його раніше добували з коріння марени, а тепер виготовляють штучно; застосовується для фарбування у червоний, фіолетовий і рожевий кольори.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
алізарин —
АЛІЗАРИ́Н, у, ч., хім. Барвник, що використовується для фарбування тканини, виготовлення художніх фарб, у поліграфії. Алізарин до 1868 року добувався з коріння рослини марени, екстракт із якої застосовували для фарбування ще в стародавніх Єгипті...
Словник української мови у 20 томах
-
алізарин —
алізари́н (франц. alizarine, з ісп. alizarina, від араб. аль-асару – вичавлений сік) органічна сполука, барвник; оранжеві кристали. Застосовують в аналітичній хімії, поліграфії тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
алізарин —
АЛІЗАРИ́Н, у, ч. Барвник, який раніше добували з коріння марени, а тепер виготовляють штучно; застосовується для фарбування у червоний, фіолетовий і рожевий кольори. Фарбувальна речовина алізарин до 1868 року.. добувалася з коріння рослини марени (Наука.., 3, 1957, 24).
Словник української мови в 11 томах