амулет —
амуле́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
амулет —
див. ТАЛІСМАН.
Словник синонімів Караванського
амулет —
Щасничка, див. талісман
Словник чужослів Павло Штепа
амулет —
-а, ч. Невеликий предмет, що його як чаклунський засіб носять упереджені люди, вірячи, ніби він оберігає від хвороб, ран тощо; талісман.
Великий тлумачний словник сучасної мови
амулет —
АМУЛЕ́Т, а, ч. Невеликий предмет, який звичайно людина носить на своєму тілі і якому приписують магічну здатність охороняти від хвороб, нещасть і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
амулет —
амуле́т (франц. amulette, від лат. amuletum – ладанка, привісок) предмет, якому марновірно приписують чудодійну здатність оберігати людину, що його носить, від бід, хвороби тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
амулет —
ТАЛІСМА́Н, АМУЛЕ́Т. Колись, маленького, мене брали на рибалку, як талісман на щастя (В. Собко); За давнини якийсь дикун незнаний, Жрець і мисливець, воїн і поет, Колись зробив собі з копитця лані Від мар нічних надійний амулет (Є. Плужник).
Словник синонімів української мови
амулет —
АМУЛЕ́Т, а, ч. Невеликий предмет, що його як чаклунський засіб носять марновірні люди, вірячи, ніби він оберігає від хвороб, ран тощо; талісман.
Словник української мови в 11 томах