арена —
аре́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
арена —
(цирку) манеж, кін, майданчик; П. (дій) поле, нива, сфера, царина, фронт, театр; ФР. коло ВЗАЄМИН <�я. на політичній арені = у колі політичних ВЗАЄМИН>.
Словник синонімів Караванського
арена —
Грище, кін, боєвище, чинполе, див. полігон, поприще, ринг, ринк
Словник чужослів Павло Штепа
арена —
-и, ж. 1》 У давньоримському цирку – посипаний піском майданчик, де відбувалися бої гладіаторів, спортивні змагання та ін. 2》 Круглий майданчик посередині цирку, де виступають артисти. 3》 чого, перен. Місце, де відбувається яка-небудь дія, подія.
Великий тлумачний словник сучасної мови
арена —
АРЕ́НА, и, ж. 1. У давньоримському цирку – посипаний піском майданчик, де відбувалися бої гладіаторів, спортивні змагання і т. ін. Другий день Реве арена. На арені Лідійський золотий пісок Покрився пурпуром червоним, В болото крові замісивсь (Т.
Словник української мови у 20 томах
АРЕНА —
• "АРЕНА" - всеукр. федерація пролет. письменників і митців. Існувала 1922 в Харкові. В своєму органі — журн. "Арена" (у березні 1922 вийшов один номер) опублікувала статут об'єднання, декларацію, яка заперечувала "мистецтво для мистецтва"...
Українська літературна енциклопедія
арена —
аре́на (лат. arena, букв. – пісок) 1. Майданчик, посиланий піском, у давньоримському амфітеатрі, де відбувалися бої гладіаторів. 2. Майданчик всередині цирку для виступу артистів. 3.
Словник іншомовних слів Мельничука
арена —
зійти́ зі сце́ни (з аре́ни). Припинити якусь діяльність, перестати чимсь займатись. — Коли так, то нам зосталося тільки зійти з сцени,— сказав Фесенко і з тими словами театрально оступився й сів на лавці трохи оддалік од панів (І.
Фразеологічний словник української мови
арена —
АРЕ́НА (у цирку), МАНЕ́Ж. Виїхали на арену одразу четверо вершників, стоячи на сідлах (З. Тулуб); Коли на манежі клоуни — в цирку панує веселий сміх (з газети).
Словник синонімів української мови
арена —
АРЕ́НА, и, ж. 1. У давньоримському цирку — посипаний піском майданчик, де відбувалися бої гладіаторів, спортивні змагання та ін. Другий день Реве арена. На арені Лідійський золотий пісок Покрився пурпуром червоним, В болото крові замісивсь (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
арена —
рос. арена (латин. arena, букв. — пісок) — 1. Майданчик, посиланий піском, у давньоримському амфітеатрі, де відбувалися бої гладіаторів. 2. Переносно — поле діяльності.
Eкономічна енциклопедія
арена —
(лат. — пісок) 1. Спеціально огороджений, відділений ровом і посипаний піском майданчик посеред давньоримського амфітеатру, де билися гладіатори, виступали артисти тощо. В плані мав круглу або овальну форму.
Архітектура і монументальне мистецтво
арена —
Аре́на, -ни ж. Арена, поприще, мѣсто для состязанія. Арена звірем заревла, а син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Шевч. 613. Въ переносномъ смыслѣ — мѣсто, поприще дѣятельности. Виступає...
Словник української мови Грінченка