арена

(цирку) манеж, кін, майданчик; П. (дій) поле, нива, сфера, царина, фронт, театр; ФР. коло ВЗАЄМИН <�я. на політичній арені = у колі політичних ВЗАЄМИН>.

Значення в інших словниках

1. арена — аре́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. арена — Грище, кін, боєвище, чинполе, див. полігон, поприще, ринг, ринк  Словник чужослів Павло Штепа
3. арена — -и, ж. 1》 У давньоримському цирку – посипаний піском майданчик, де відбувалися бої гладіаторів, спортивні змагання та ін. 2》 Круглий майданчик посередині цирку, де виступають артисти. 3》 чого, перен. Місце, де відбувається яка-небудь дія, подія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. арена — АРЕ́НА, и, ж. 1. У давньоримському цирку – посипаний піском майданчик, де відбувалися бої гладіаторів, спортивні змагання і т. ін. Другий день Реве арена. На арені Лідійський золотий пісок Покрився пурпуром червоним, В болото крові замісивсь (Т.  Словник української мови у 20 томах
5. АРЕНА — • "АРЕНА" - всеукр. федерація пролет. письменників і митців. Існувала 1922 в Харкові. В своєму органі — журн. "Арена" (у березні 1922 вийшов один номер) опублікувала статут об'єднання, декларацію, яка заперечувала "мистецтво для мистецтва"...  Українська літературна енциклопедія
6. арена — аре́на (лат. arena, букв. – пісок) 1. Майданчик, посиланий піском, у давньоримському амфітеатрі, де відбувалися бої гладіаторів. 2. Майданчик всередині цирку для виступу артистів. 3.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. арена — зійти́ зі сце́ни (з аре́ни). Припинити якусь діяльність, перестати чимсь займатись. — Коли так, то нам зосталося тільки зійти з сцени,— сказав Фесенко і з тими словами театрально оступився й сів на лавці трохи оддалік од панів (І.  Фразеологічний словник української мови
8. арена — АРЕ́НА (у цирку), МАНЕ́Ж. Виїхали на арену одразу четверо вершників, стоячи на сідлах (З. Тулуб); Коли на манежі клоуни — в цирку панує веселий сміх (з газети).  Словник синонімів української мови
9. арена — Аре́на, -ни, -ні; аре́ни, аре́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. арена — АРЕ́НА, и, ж. 1. У давньоримському цирку — посипаний піском майданчик, де відбувалися бої гладіаторів, спортивні змагання та ін. Другий день Реве арена. На арені Лідійський золотий пісок Покрився пурпуром червоним, В болото крові замісивсь (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
11. арена — рос. арена (латин. arena, букв. — пісок) — 1. Майданчик, посиланий піском, у давньоримському амфітеатрі, де відбувалися бої гладіаторів. 2. Переносно — поле діяльності.  Eкономічна енциклопедія
12. арена — (лат. — пісок) 1. Спеціально огороджений, відділений ровом і посипаний піском майданчик посеред давньоримського амфітеатру, де билися гладіатори, виступали артисти тощо. В плані мав круглу або овальну форму.  Архітектура і монументальне мистецтво
13. арена — Аре́на, -ни ж. Арена, поприще, мѣсто для состязанія. Арена звірем заревла, а син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Шевч. 613. Въ переносномъ смыслѣ — мѣсто, поприще дѣятельности. Виступає...  Словник української мови Грінченка