атестація —
атеста́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
атестація —
Оцінка, визнача, див. рекомендація
Словник чужослів Павло Штепа
атестація —
-ї, ж. 1》 тільки одн. Дія за знач. атестувати. 2》 Дослідження об'єкта з метою виявлення його відповідності певним вимогам, а також видача відповідного документа – атестата.
Великий тлумачний словник сучасної мови
атестація —
АТЕСТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. тільки одн. Дія за знач. атестува́ти. Перечислено [в інструкції] вимоги до кандидатів на атестованих керівників курсів та порядок їх атестації (В. Еллан-Блакитний).
Словник української мови у 20 томах
атестація —
Свідчення
Словник застарілих та маловживаних слів
атестація —
атеста́ція (від лат. attestatio – посвідчення) визначення кваліфікації працівника, відзив про його здібності, ділові та інші якості.
Словник іншомовних слів Мельничука
атестація —
ХАРАКТЕРИ́СТИКА (офіційний документ, висновок про чию-небудь трудову й громадську діяльність), АТЕСТА́ЦІЯ, РЕКОМЕНДА́ЦІЯ (позитивний — про кого-небудь, звичайно з порукою за нього).
Словник синонімів української мови
атестація —
АТЕСТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. тільки одн. Дія за знач. атестува́ти. Перечислено [в інструкції] вимоги до кандидатів на атестованих керівників курсів та порядок їх атестації (Еллан, II, 1958, 286).
Словник української мови в 11 томах
атестація —
рос. аттестация (від латин. attestatio — посвідчення) — 1. Визначення рівня професійної кваліфікації кадрів, оцінка їхніх ділових якостей, здібностей, професіоналізму. 2. Визначення технічних характеристик, споживчих якостей товарів народного споживання та продукції виробничого призначення.
Eкономічна енциклопедія