атестація
АТЕСТА́ЦІЯ, ї, ж.
1. тільки одн. Дія за знач. атестува́ти.
Перечислено [в інструкції] вимоги до кандидатів на атестованих керівників курсів та порядок їх атестації (В. Еллан-Блакитний).
2. Характеристика фахових знань та ділових якостей службовця; відгук, висновок про кого-, що-небудь.
– Степан у нас – молодець! – похвалив замполіт емтеесівського кур'єра .. Така атестація цілком влаштовувала Степанка (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)