багнище —
багни́ще іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
багнище —
-а, с. Те саме, що багно 1-3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
багнище —
БАГНИ́ЩЕ, а, с. Те саме, що багно́ 1–3. У долині, мов у ямі. На багнищі город мріє (Т. Шевченко); – Не любиш мене, а я візьму з горя та й утоплюся в оцім багнищі (І. Нечуй-Левицький); У повітрі вогко, аж мокро, а під ногами чвиркало багнище (Г.
Словник української мови у 20 томах
багнище —
див. бездоріжжя; болото; грязь
Словник синонімів Вусика
багнище —
БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́ мн. (одн. МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯ розм., БАГНЮ́КА розм., БАГНОВИ́ЦЯ рідше, БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КА розм.
Словник синонімів української мови
багнище —
БАГНИ́ЩЕ, а, с. Те саме, що багно́ 1 — 3. У долині, мов у ямі. На багнищі город мріє (Шевч., І, 1951, 245); — Не любиш мене, а я візьму з горя та й утоплюся в оцім багнищі (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
багнище —
Багнище, -ща с. Болото, болотистое мѣсто. У долині, мов у ямі, на багнищі город мріє. Шевч. ІІ. 20.
Словник української мови Грінченка