бадилина —
бадили́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
бадилина —
-и, ж. Стеблина якої-небудь рослини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бадилина —
БАДИЛИ́НА, и, ж. Стеблина якої-небудь рослини. Вона вирвала бадилину нехворощі і гнала додому худесенькі овечата (І. Нечуй-Левицький); Широке поле, як морська даль, сріблилося шовковими шатрами павутиння...
Словник української мови у 20 томах
бадилина —
СТЕБЛО́ (основна частина трав'янистої рослини), СТЕБЛИ́НА (СТЕБЕЛИ́НА), БАДИЛИ́НА, БИ́ЛО діал.; ЦІ́ВКА розм. (трубчасте стебло); ЛОПУ́ЦЬОК розм. (молоде, соковите звичайно їстівне стебло). Квітка коливається на довгому стеблі (Н.
Словник синонімів української мови
бадилина —
БАДИЛИ́НА, и, ж. Стеблина якої-небудь рослини. Вона вирвала бадилину нехворощі і гнала додому худесенькі овечата (Н.-Лев., III, 1956, 329); Широке поле, як морська даль, сріблилося шовковими шатрами павутиння...
Словник української мови в 11 томах