бадилина

БАДИЛИ́НА, и, ж.

Стеблина якої-небудь рослини.

Вона вирвала бадилину нехворощі і гнала додому худесенькі овечата (І. Нечуй-Левицький);

Широке поле, як морська даль, сріблилося шовковими шатрами павутиння, посланого на тернових кущах та на пожовклих бадилинах будяків і кінського щавлю (Іван Ле);

Кузьма сидів у березі або лягав на простелену свиту, затискав зубами суху осінню бадилину (Ю. Хорунжий);

Ця бадилина в її руках пахла минулим, давнім, Ярининим дитинством, дівуванням і ґаздівством: квітка клопоту і ненависті (Б. Харчук);

* У порівн. Як самотньо! Стоїш тут [на полонині] маленький, як бадилина в полі (М. Коцюбинський);

Душа моя тремтіла, як бадилина на вітрі (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. бадилина — бадили́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бадилина — -и, ж. Стеблина якої-небудь рослини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бадилина — див. стебло  Словник синонімів Вусика
4. бадилина — СТЕБЛО́ (основна частина трав'янистої рослини), СТЕБЛИ́НА (СТЕБЕЛИ́НА), БАДИЛИ́НА, БИ́ЛО діал.; ЦІ́ВКА розм. (трубчасте стебло); ЛОПУ́ЦЬОК розм. (молоде, соковите звичайно їстівне стебло). Квітка коливається на довгому стеблі (Н.  Словник синонімів української мови
5. бадилина — Бадили́на, -ни, -ні; -ли́ни, -ли́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. бадилина — БАДИЛИ́НА, и, ж. Стеблина якої-небудь рослини. Вона вирвала бадилину нехворощі і гнала додому худесенькі овечата (Н.-Лев., III, 1956, 329); Широке поле, як морська даль, сріблилося шовковими шатрами павутиння...  Словник української мови в 11 томах