бадилина
СТЕБЛО́ (основна частина трав'янистої рослини), СТЕБЛИ́НА (СТЕБЕЛИ́НА), БАДИЛИ́НА, БИ́ЛО діал.; ЦІ́ВКА розм. (трубчасте стебло); ЛОПУ́ЦЬОК розм. (молоде, соковите звичайно їстівне стебло). Квітка коливається на довгому стеблі (Н. Забіла); Микола глянув, — на одній стеблині вівса колосків більше за листя (С. Чорнобривець); То вона (кукурудза) любить простір. Як било від била далеко, то шульки розвиваються (А. Крушельницький).
Словник синонімів української мови