базиліка —
базилі́ка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
базиліка —
-и, ж. Антична і середньовічна будівля, що має форму витягнутого прямокутника, поділеного всередині двома поздовжніми рядами колон.
Великий тлумачний словник сучасної мови
базиліка —
БАЗИ́ЛІ́КА, и, ж. Антична і середньовічна будівля, що має форму витягнутого прямокутника, поділеного всередині двома поздовжніми рядами колон. Здається мені, що я в якомусь храмі. Якась велика базиліка, якийсь готичний храм (І.
Словник української мови у 20 томах
базиліка —
бази́ліка (лат. basilica, від грец. βασιλική – царський дім, палац) витягнута прямокутна в плані споруда, розділена вподовж колонами на 3-5 частин – нефів. Середній неф вищий за бокові. У формі Б. будували християнські храми.
Словник іншомовних слів Мельничука
базиліка —
1. у стародавньому Римі вел. зала для торговиці та суду на форумі або ж зала у палаці; 2. християнський багатонавний, видовжений у плані храм, центр.
Універсальний словник-енциклопедія
базиліка —
БАЗИЛІ́КА, и, ж. Антична і середньовічна будівля, що має форму витягнутого прямокутника, поділеного всередині двома поздовжніми рядами колон. Здається мені, що яв якомусь храмі. Якась велика базиліка, якийсь готичний храм (Н.-Лев., III, 1956, 305).
Словник української мови в 11 томах
базиліка —
(грец. — палац базилевса) Прямокутна в плані споруда з простором, поділеним підпорами на нефи (нави), середній з яких вищий і додатково освітлений прорізами, влаштованими над дахами бокових нефів, внаслідок чого в поперечному перетині утворювався т. зв.
Архітектура і монументальне мистецтво