базиліка
1. у стародавньому Римі вел. зала для торговиці та суду на форумі або ж зала у палаці; 2. християнський багатонавний, видовжений у плані храм, центр. нава якого переважно більша й ширша за решту; найдавніший тип храму, особливо характерний для ранньохристиянського періоду; 3. храм із особливими папськими привілеями.