базиліка — Великий тлумачний словник сучасної мови

Значення в інших словниках

базиліка — базилі́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
базиліка — БАЗИ́ЛІ́КА, и, ж. Антична і середньовічна будівля, що має форму витягнутого прямокутника, поділеного всередині двома поздовжніми рядами колон. Здається мені, що я в якомусь храмі. Якась велика базиліка, якийсь готичний храм (І. Словник української мови у 20 томах
базиліка — бази́ліка (лат. basilica, від грец. βασιλική – царський дім, палац) витягнута прямокутна в плані споруда, розділена вподовж колонами на 3-5 частин – нефів. Середній неф вищий за бокові. У формі Б. будували християнські храми. Словник іншомовних слів Мельничука
базиліка — 1. у стародавньому Римі вел. зала для торговиці та суду на форумі або ж зала у палаці; 2. християнський багатонавний, видовжений у плані храм, центр. Універсальний словник-енциклопедія
базиліка — Бази́лі́ка, -ки, -ці; -зи́лі́ки, -зи́лі́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
базиліка — БАЗИЛІ́КА, и, ж. Антична і середньовічна будівля, що має форму витягнутого прямокутника, поділеного всередині двома поздовжніми рядами колон. Здається мені, що яв якомусь храмі. Якась велика базиліка, якийсь готичний храм (Н.-Лев., III, 1956, 305). Словник української мови в 11 томах
базиліка — (грец. — палац базилевса) Прямокутна в плані споруда з простором, поділеним підпорами на нефи (нави), середній з яких вищий і додатково освітлений прорізами, влаштованими над дахами бокових нефів, внаслідок чого в поперечному перетині утворювався т. зв. Архітектура і монументальне мистецтво