Значення в інших словниках
-
балакливий —
балакли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
балакливий —
-а, -е. Те саме, що балакучий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
балакливий —
БАЛАКЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що балаку́чий. Балакливий був чоловік, веселий, громадський (Марко Вовчок); Він мало говорив та багато пив і все зупиняв свою, не в міру балакливу жінку (Грицько Григоренко)...
Словник української мови у 20 томах
-
балакливий —
див. балакучий
Словник синонімів Вусика
-
балакливий —
БАЛАКУ́ЧИЙ (який любить поговорити взагалі або багато говорить у цей момент), БАЛАКЛИ́ВИЙ, ГОВІРКИ́Й, ГОВІРЛИ́ВИЙ, ЯЗИКА́ТИЙ розм., ПАЩЕКУВА́ТИЙ розм. ПРОСТОРІ́КУВАТИЙ розм. рідше; ГОМІНКИ́Й, ГОМІНЛИ́ВИЙ, ЛЕПЕТЛИ́ВИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
балакливий —
БАЛАКЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що балаку́чий. Балакливий був чоловік, веселий, громадський (Вовчок, VI, 1956, 217); Він мало говорив, та багато пив і все зупиняв свою, не в міру балакливу, жінку, Домаху (Григ., Вибр., 1959, 238).
Словник української мови в 11 томах