Значення в інших словниках
-
батьківщина —
(рідна країна) вітчизна, заст. отчизна, діал. вітчина// рідний край; поет, (народження кого, чого) колиска.
Словник синонімів Полюги
-
батьківщина —
БАТЬКІВЩИНА – ВІТЧИЗНА Батьківщина1. Рідний край; місце народження когось; переносно – місце виникнення чогось; в урочистому вживанні пишеться з великої літери. – Сьогодні великий день.
Літературне слововживання
-
батьківщина —
1. вітчизна, рідний край, край батьків <�дідів>, своя сторона, ір. отечество; (якогось руху) колиска; 2. (спадщина) дідизна, сов. вотчина.
Словник синонімів Караванського
-
батьківщина —
I [бат'к'іўшчиена] -ние, д. і м. -н'і (спадщина) II [бат'к'іўшчина] -ние, д. і м. -н'і (рідний край, вітчизна)
Орфоепічний словник української мови
-
батьківщина —
I б`атьківщина-и, ж. 1》 Спадщина від батьків. 2》 заст. Спадковий маєток. II батьківщ`ина-и, ж. 1》 Країна стосовно до людей, які народилися в ній та є її громадянами; вітчизна. || Місце народження кого-небудь. 2》 перен. Місце зародження, походження або виникнення чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
батьківщина —
БА́ТЬКІВЩИНА², и, ж. 1. Спадщина від батьків. – Батьківщини ми з нею не розтратили (Г. Квітка-Основ'яненко); Він у нещаснім засліпленню змарнував свою батьківщину (І.
Словник української мови у 20 томах
-
Батьківщина —
Ба́тьківщина іменник жіночого роду населений пункт в Україні Батьківщи́на іменник жіночого роду вітчизна
Орфографічний словник української мови
-
БАТЬКІВЩИНА —
• "БАТЬКІВЩИНА" - газета "народовського" напряму (див. "Народовці"). Виходила 1879 — 96 у Львові. В перші роки містила багато матеріалів про нужденне життя галицького селянства, викривала сваволю чиновників тощо. І. Франко 1881 в одному з листів...
Українська літературна енциклопедія
-
батьківщина —
I вітцівщина, вітчизна, вотчина (іст.), дідизна, материзна, ойчизна (діал.), отчизна, предківщина, рідноземля, ріднокрай, родовина Фразеологічні синоніми: мала батьківщина; рідна земля; рідна сторона; рідний край; своя сторона; своя сторононька II див. багатство
Словник синонімів Вусика
-
батьківщина —
БАТЬКІВЩИНА — історично усталена сфера буття людської спільноти; місце народження людини (або походження народу) як носія певних культуротворчих, духовно-моральних потенцій; просторово визначене положення в бутті...
Філософський енциклопедичний словник
-
батьківщина —
I. БА́ТЬКІВЩИ́НА (рідна країна); ВІТЧИ́ЗНА, ОТЧИ́ЗНА (ОТЧИ́НА) заст., РОДИ́НА заст. (ужив. звичайно в урочистих та поетичних контекстах). Сотні тисяч синів України прославили героїчними подвигами свою прекрасну Батьківщину (П.
Словник синонімів української мови
-
батьківщина —
БА́ТЬКІВЩИНА¹ і БАТЬКІВЩИ́НА, и, ж. 1. Країна стосовно до людей, які народилися в ній і є її громадянами; вітчизна. Ніхто її [України] не рятує… Козачество гине; Гине слава, батьківщина (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
-
батьківщина —
Батьківщина, -ни ж. 1) Наслѣдство отъ отца. Попропивав усю батьківщину. Кв. нам батьківщини не ділити. Намъ не изъ-за чего ссориться. Ном. № 3313. 2) Родовое имущество. Переносно: наслѣдіе отъ предковъ. ЗОЮР. I. 80. Гине слава, батьківщина. Шевч.
Словник української мови Грінченка