батюшка

Ба́тюшка, -шки, -шці; -шки, -шок

Значення в інших словниках

1. батюшка — ба́тюшка іменник чоловічого роду, істота піп  Орфографічний словник української мови
2. батюшка — -и, ч., розм. Те саме, що піп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. батюшка — Панотець, парох, священик, див. отець  Словник чужослів Павло Штепа
4. батюшка — БА́ТЮШКА¹, и, ч., розм. Те саме, що піп. – Як даси п'ять карбованців, то повінчаю сина, – сказав батюшка (І. Нечуй-Левицький). БА́ТЮШКА², и, ч., розм., заст. Пестл. до ба́тько 1, 3–5.  Словник української мови у 20 томах
5. батюшка — (-ки) мол.; ірон. Дільничний міліціонер. Щоправда, метикував, лежачи під крапельницею, — у мене в загашнику лишився наш дільничний, нашого приходу "батюшка" (О. Ульяненко, Ізгої).  Словник жарґонної лексики української мови
6. батюшка — СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРОТОЄРЕ́Й розм., ПРОТОПІП церк., ПРЕСВІ́ТЕР церк., ПА́СТИР заст. книжн.  Словник синонімів української мови
7. батюшка — БА́ТЮШКА¹, и, ч., розм. Те саме, що піп. — Як даси п’ять карбованців, то повінчаю сина, — сказав батюшка (Н.-Лев., II, 1956, 180).  Словник української мови в 11 томах
8. батюшка — Батюшка, -ки м. Священникъ, батюшка. ум. батюшечка.  Словник української мови Грінченка