Значення в інших словниках
-
батюшка —
ба́тюшка іменник чоловічого роду, істота піп
Орфографічний словник української мови
-
батюшка —
Панотець, парох, священик, див. отець
Словник чужослів Павло Штепа
-
батюшка —
БА́ТЮШКА¹, и, ч., розм. Те саме, що піп. – Як даси п'ять карбованців, то повінчаю сина, – сказав батюшка (І. Нечуй-Левицький). БА́ТЮШКА², и, ч., розм., заст. Пестл. до ба́тько 1, 3–5.
Словник української мови у 20 томах
-
батюшка —
(-ки) мол.; ірон. Дільничний міліціонер. Щоправда, метикував, лежачи під крапельницею, — у мене в загашнику лишився наш дільничний, нашого приходу "батюшка" (О. Ульяненко, Ізгої).
Словник жарґонної лексики української мови
-
батюшка —
СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРОТОЄРЕ́Й розм., ПРОТОПІП церк., ПРЕСВІ́ТЕР церк., ПА́СТИР заст. книжн.
Словник синонімів української мови
-
батюшка —
Ба́тюшка, -шки, -шці; -шки, -шок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
батюшка —
БА́ТЮШКА¹, и, ч., розм. Те саме, що піп. — Як даси п’ять карбованців, то повінчаю сина, — сказав батюшка (Н.-Лев., II, 1956, 180).
Словник української мови в 11 томах
-
батюшка —
Батюшка, -ки м. Священникъ, батюшка. ум. батюшечка.
Словник української мови Грінченка