бачучий

Бачу́чий, -ча, -че; -чу́чі, -чих

Значення в інших словниках

1. бачучий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до бачити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бачучий — Бачучий, -а, -е Зоркій, имѣющій острое зрѣніе. Лисиця — то бачуча вража! одразу побачить, де сидиш. Канев. у. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. І. 126. Бачучі очі. Конст. у.  Словник української мови Грінченка