Значення в інших словниках
-
безбоязний —
безбо́язний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
безбоязний —
-а, -е. Який не боїться небезпеки; сміливий, хоробрий, відважний. || Який відзначається безстрашністю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безбоязний —
БЕЗБО́ЯЗНИЙ, а, е. Який не боїться небезпеки; сміливий, хоробрий, відважний. Князь Ярема метнув своїми зеленуватими очима на приведеного Богуна і мимоволі довго милувався цим безбоязним, відважним козаком (Я. Качура); // Який відзначається безстрашністю.
Словник української мови у 20 томах
-
безбоязний —
див. хоробрий
Словник синонімів Вусика
-
безбоязний —
СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙ рідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ підсил., МУ́ЖНІЙ підсил., БЕЗСТРА́ШНИЙ підсил., НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
-
безбоязний —
БЕЗБО́ЯЗНИЙ, а, е. Який не боїться небезпеки; сміливий, хоробрий, відважний. Князь Ярема метнув своїми зеленуватими очима на приведеного Богуна і мимоволі довго милувався цим безбоязним, відважним козаком (Кач., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
безбоязний —
Безбоязний, -а, -е Безстрашный, отважный, безбоязненный.
Словник української мови Грінченка