безгрішшя —
безгрі́шшя іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
безгрішшя —
-я, с. Брак грошей, їх відсутність.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безгрішшя —
БЕЗГРІ́ШШЯ, я, с. Недостача у грошах або відсутність їх. Любий мій Василь Васильович! Якби не трапилися ви або я до вас не заїхав, то довелося б мені в Москві захряснуть на безгрішші (Т.
Словник української мови у 20 томах
безгрішшя —
БЕЗГРІ́ШШЯ, я, с. Недостача у грошах або відсутність їх. Любий мій Василь Васильович! Якби не трапилися ви або я до вас не заїхав, то довелося б мені в Москві захряснуть на безгрішші (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
безгрішшя —
Безгрішшя, -шя с. 1) Безгрѣшіе, безгрѣшность. 2) Безденежье. Чуб. І. 232. Безгрішшя прокляте. Шевч. (О. 1861. X. 46).
Словник української мови Грінченка