безгрішшя

БЕЗГРІ́ШШЯ, я, с.

Недостача у грошах або відсутність їх.

Любий мій Василь Васильович! Якби не трапилися ви або я до вас не заїхав, то довелося б мені в Москві захряснуть на безгрішші (Т. Шевченко);

Позував йому і один з його учнів, якого довелося взяти через те прокляте безгрішшя (О. Ільченко);

На щастя, минув той період, коли книжки не видавалися, а газети й журнали закривалися через безгрішшя (з газ.).

Значення в інших словниках

1. безгрішшя — безгрі́шшя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. безгрішшя — -я, с. Брак грошей, їх відсутність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безгрішшя — Безгрі́шшя, -шшя, -шшю = безгроші́в’я  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. безгрішшя — БЕЗГРІ́ШШЯ, я, с. Недостача у грошах або відсутність їх. Любий мій Василь Васильович! Якби не трапилися ви або я до вас не заїхав, то довелося б мені в Москві захряснуть на безгрішші (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
5. безгрішшя — Безгрішшя, -шя с. 1) Безгрѣшіе, безгрѣшность. 2) Безденежье. Чуб. І. 232. Безгрішшя прокляте. Шевч. (О. 1861. X. 46).  Словник української мови Грінченка