безжально —
безжа́льно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
безжально —
Присл. до безжальний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безжально —
БЕЗЖА́ЛЬНО. Присл. до безжа́льний. Батько бив його чим потрапить і безжально (І. Сенченко); Маріїна гордість безжально вражена (із журн.); * Образно. Кімнату огортала зловісна тиша, туга безжально краяла на шматки серце (А.
Словник української мови у 20 томах
безжально —
БЕЗЖА́ЛЬНО. Присл. до безжа́льний. Батько бив його чим потрапить і безжально (Сенч., На Бат. горі, 1960, 5); *Образно. Кімнату огортала зловісна тиша, туга безжально краяла на шматки серце (Хижняк, Тамара, 1959, 136).
Словник української мови в 11 томах