безрогий —
безро́гий прикметник
Орфографічний словник української мови
безрогий —
-а, -е. 1》 Який не має рогів. 2》 у знач. ім. безрога, -гої, ж., жарт. Свиня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безрогий —
Гулий, безрогий
Словник чужослів Павло Штепа
безрогий —
БЕЗРО́ГИЙ, а, е. 1. Який не має рогів. Наші предки уміли раціонально послуговуватися силою менших братів, використовуючи і вірність собак, і прудкість коней, і могутність безрогих волів (з наук.-попул. літ.); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
безрогий —
БЕЗРО́ГИЙ (про худобу — який не має рогів), ШУ́ТИЙ розм., ГУ́ЛИЙ діал., КОМО́ЛИЙ діал. СВИНЯ́ (самка кнура), ЛЬО́ХА, СВИНЮ́КА (СВИНЯ́КА) розм., БЕЗРО́ГА жарт., РО́ХА розм., ЧЕЧУ́ГА діал., РИ́НДА діал.; СВИНОМА́ТКА (свиня, що дає приплід); ПА́ЦЯ дит.
Словник синонімів української мови
безрогий —
БЕЗРО́ГИЙ, а, е. 1. Який не має рогів. Високий очіпок поламався й увігнувся. Кайдашиха стала шута, як безрога корова (Н.-Лев., II, 1956, 318). 2. у знач. ім. безро́га, гої, ж., жарт. Свиня.
Словник української мови в 11 томах
безрогий —
Безрогий, -а, -е Безрогій. Рудч. Чп. 255. Мали тато дві кози, та обидві безрогі. Чуб. V. 1156.
Словник української мови Грінченка