Значення в інших словниках
-
безслідний —
безслі́дний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
безслідний —
-а, -е. Який не залишає, не залишив слідів; який зовсім зник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безслідний —
БЕЗСЛІ́ДНИЙ, а, е. Який не залишає слідів; який зовсім зник. Як гірко трупом почуватись, Безслідним полум'ям згоріть (П. Грабовський); Введення тієї чи іншої форми не лишається безслідним для вираження семантики речення в цілому (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
безслідний —
БЕЗСЛІ́ДНИЙ, а, е. Який не залишає, не залишив слідів; який зовсім зник. Як гірко трупом почуватись, Безслідним полум’ям згоріть (Граб., І, 1959, 132); Відмирання держави не означає її безслідного зникнення (Ком. Укр., 4, 1960, 23).
Словник української мови в 11 томах
-
безслідний —
Безслідний, -а, -е Безслѣдный. Безслідний вітер в полі. К. Псал. 180.
Словник української мови Грінченка