Значення в інших словниках безшлюб’я — БЕЗШЛЮ́Б’Я, я, с. Те саме, що безшлю́бність. Порушення обітниці безшлюб’я й цноти кінчались [на Січі] завше страшною розплатою (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 111). Словник української мови в 11 томах