безштанько —
безшта́нько іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
безштанько —
-а, ч., розм. 1》 Той, хто ходить без штанів (про маленьких хлопчаків). 2》 перен., зневажл. Про бідно одягнену людину; взагалі про бідняка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безштанько —
БЕЗШТА́НЬКО, а, ч., розм. 1. Той, хто ходить без штанів (про маленьких хлопчаків). Одно хлоп'я, ще безштанько, знай верталось додому, кричучи (Ганна Барвінок); Про Тараса Григоровича я і раніш чув, коли ще безштаньком був (В. Козаченко). 2. перен.
Словник української мови у 20 томах
безштанько —
див. бідний; дитина
Словник синонімів Вусика
безштанько —
БЕЗШТА́НЬКО, а, ч., розм. 1. Той, хто ходить без штанів (про маленьких хлопчаків). Одно хлоп’я, ще безштанько, знай верталось додому, кричучи (Барв., Опов.., 1902, 239); Про Тараса Григоровича я і раніш чув, коли ще безштаньком був (Коз., Зол.
Словник української мови в 11 томах
безштанько —
Безштанько, -ка м. 1) Малолѣтокъ, мальчишка, не носящій еще штановъ. Ой вийдіть, безштаньки, співать веснянки, а ви, у штанях, співайте з нами. Грин. III. 58. 2) Бѣднякъ, не имѣющій штановъ. Я, грабя Потоцький, коронний гетьман....
Словник української мови Грінченка