беладона

Беладо́на, -ни, -ні

Значення в інших словниках

1. беладона — беладо́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. беладона — БЕЛАДО́НА, и, ж. 1. бот. Трав'яниста отруйна рослина родини пасльонових з чорними блискучими ягодами; красавка. Рідкісними стали цінні за лікувальними властивостями арніка гірська та беладона (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. беладона — Отруйна багаторічна рослина родини пасльонових, поширена в Європі та Малій Азії; листки подібні на тютюнові, квітки брудно-фіолетові, плід — блискуча чорна ягода; в Україні росте в лісах Карпат, Прикарпаття, в Криму; лікарська рослина (містить атропін, переважно в листках).  Універсальний словник-енциклопедія