белетрист

Белетри́ст, -та; -ри́сти, -тів

Значення в інших словниках

1. белетрист — белетри́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. белетрист — -а, ч. Автор прозових художніх творів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. белетрист — Оповідач  Словник чужослів Павло Штепа
4. белетрист — БЕЛЕТРИ́СТ, а, ч. Автор переважно прозових художніх творів. Старинні [давні] історики всі, можна сказати, на добру половину белетристи (І.  Словник української мови у 20 томах
5. белетрист — БЕЛЕТРИ́СТ, а, ч. Автор прозових художніх творів. Старинні історики всі, можна сказати, на добру половину белетристи (Фр., XVI, 1955, 383); — Сього вечора читаю в Літературному товаристві реферат про буковинських белетристів (Л. Укр., V, 1956, 293).  Словник української мови в 11 томах