белетрист
БЕЛЕТРИ́СТ, а, ч.
Автор переважно прозових художніх творів.
Старинні [давні] історики всі, можна сказати, на добру половину белетристи (І. Франко);
– Сього вечора читаю в Літературному товаристві реферат про буковинських белетристів (Леся Українка);
Одні вважають В. Малика українським Дюма, інші – белетристом, який натрапив на щасливу жилу (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)