бентежити —
бенте́жити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
бентежити —
-жу, -жиш, недок., перех. 1》 Викликати хвилювання, тривогу; хвилювати, тривожити. 2》 Викликати стан замішання, зніяковілості в кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бентежити —
БЕНТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., кого, що. 1. Виклика́ти хвилювання, тривогу; хвилювати, тривожити. Ти знаєш, сестро, як блакитна нічка бентежить серце, думку порива? (Леся Українка); Я гадав: коли він хворий, пощо [навіщо] його бентежити гадками (Б.
Словник української мови у 20 томах
бентежити —
хвилюва́ти (бенте́жити, розпа́лювати, бунтува́ти і т. ін.) кров яку, у кого і без додадка. Викликати неспокій, тривогу, розбурхувати почуття, думки.
Фразеологічний словник української мови
бентежити —
БЕНТЕ́ЖИТИ (викликати стан замішання, зніяковілості, ставити в незручне становище), ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, КОНФУ́ЗИТИ розм.; ШОКУВА́ТИ (викликати неприємне почуття недотриманням загальноприйнятих норм поведінки). — Док.: збенте́жити, сконфу́зити, шокува́ти.
Словник синонімів української мови
бентежити —
БЕНТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. 1. Виклика́ти хвилювання, тривогу; хвилювати, тривожити. Ти знаєш, сестро, як блакитна нічка бентежить серце, думку пориви? (Л. Укр., І, 1951, 135); На фронт, на фронт!..
Словник української мови в 11 томах
бентежити —
Бентежити, -жу, -жиш гл. 1) Смущать, обезкураживать, сбивать съ толку. 2) Тревожить, волновать. По світах свою силу показувать, людей дивувать та людський спокій бентежить. Грин. І. 193. І нас новий бентежить Наливай. К. ПС. 31.
Словник української мови Грінченка