Значення в інших словниках
-
битливий —
битли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
битливий —
БИТЛИ́ВИЙ, а, е. Який має звичку битися, накидатися на всіх. Така корова маленька, а битлива (Сл. Гр.); – Писар – чоловік лихий, лайливий, битливий (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
-
битливий —
див. задерикуватий
Словник синонімів Вусика
-
битливий —
БИТЛИ́ВИЙ, а, е. Який має звичку битися, накидатися на всіх. Така корова маленька, а битлива (Сл. Гр.); — Писар — чоловік лихий, лайливий, битливий (Н.-Лев., IV, 1956, 165).
Словник української мови в 11 томах
-
битливий —
Битливий, -а, -е Драчливый. Мнж. 176. Такий битливий, — зараз кулаком. Конст. у. Чоловік битливий буде. Славянос. у. 2) Бодливый. Така корова маленька, а битлива. Черк. у. Битлива корова наша. Канев. у. 3) Сильно ударяющій. Град битливий. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка