битливий
Битливий, -а, -е
Драчливый. Мнж. 176. Такий битливий, — зараз кулаком. Конст. у. Чоловік битливий буде. Славянос. у.
2) Бодливый. Така корова маленька, а битлива. Черк. у. Битлива корова наша. Канев. у.
3) Сильно ударяющій. Град битливий. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка