бліндаж —
блінда́ж іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
бліндаж —
-а, ч. Укриття, влаштоване на бойових позиціях для захисту групи воїнів від артилерійського та іншого вогню.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бліндаж —
Укопнозахист
Словник чужослів Павло Штепа
бліндаж —
БЛІНДА́Ж, а́, ч. Укриття, влаштоване на бойових позиціях для захисту бійців від артилерійського та іншого вогню. Ми гріли серце в бліндажі простою піснею людською (М. Упеник); У кожному бліндажі було поруч по дві бійниці – і в кожній ясним кружальцем полискувало дуло кулемета (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
бліндаж —
блінда́ж (франц. blindage, від blinder – покривати заслоном) оборонна; споруда з міцним покриттям для захисту бійців від вогню противника.
Словник іншомовних слів Мельничука
бліндаж —
БЛІНДА́Ж, а́, ч. Укриття, влаштоване на бойових позиціях для захисту групи воїнів від артилерійського та іншого вогню. В кожному бліндажі було поруч по дві бійниці — і в кожній ясним кружальцем полискувало дуло кулемета (Вітч.
Словник української мови в 11 томах
бліндаж —
(фр.) Тривке укриття бійців від вогню супротивника. Фортифікаційна споруда звичайно виконується у вигляді заглибленої в землю будівлі з масивними стінами і міцним дахом.
Архітектура і монументальне мистецтво