бліндаж

БЛІНДА́Ж, а́, ч. Укриття, влаштоване на бойових позиціях для захисту групи воїнів від артилерійського та іншого вогню.

В кожному бліндажі було поруч по дві бійниці — і в кожній ясним кружальцем полискувало дуло кулемета (Вітч., 6, 1947, 123);

Ми гріли серце в бліндажі простою піснею людською (Уп., Вірші.., 1957, 164).

Значення в інших словниках

1. бліндаж — блінда́ж іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бліндаж — -а, ч. Укриття, влаштоване на бойових позиціях для захисту групи воїнів від артилерійського та іншого вогню.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бліндаж — Укопнозахист  Словник чужослів Павло Штепа
4. бліндаж — БЛІНДА́Ж, а́, ч. Укриття, влаштоване на бойових позиціях для захисту бійців від артилерійського та іншого вогню. Ми гріли серце в бліндажі простою піснею людською (М. Упеник); У кожному бліндажі було поруч по дві бійниці – і в кожній ясним кружальцем полискувало дуло кулемета (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
5. бліндаж — блінда́ж (франц. blindage, від blinder – покривати заслоном) оборонна; споруда з міцним покриттям для захисту бійців від вогню противника.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. бліндаж — Блінда́ж, -да́жу, -жеві; -да́жі, -жів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. бліндаж — (фр.) Тривке укриття бійців від вогню супротивника. Фортифікаційна споруда звичайно виконується у вигляді заглибленої в землю будівлі з масивними стінами і міцним дахом.  Архітектура і монументальне мистецтво