бобовиння —
бобови́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
бобовиння —
БОБОВИ́ННЯ, я, с. Бадилля бобових рослин. На Гуцульщині ніколи не було багато зернових, тому замість жита чи пшениці могли використати овес або й бобовиння (з публіц. літ.); У гуцулів сніп називали колядником – переважно це теж був сніп вівса, а за браком такого – навіть бобовиння (із журн.).
Словник української мови у 20 томах