бобовиння

бобови́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. бобовиння — БОБОВИ́ННЯ, я, с. Бадилля бобових рослин. На Гуцульщині ніколи не було багато зернових, тому замість жита чи пшениці могли використати овес або й бобовиння (з публіц. літ.); У гуцулів сніп називали колядником – переважно це теж був сніп вівса, а за браком такого – навіть бобовиння (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
2. бобовиння — Бобови́ння, -ння, -нню, на -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)