бобовиння

БОБОВИ́ННЯ, я, с.

Бадилля бобових рослин.

На Гуцульщині ніколи не було багато зернових, тому замість жита чи пшениці могли використати овес або й бобовиння (з публіц. літ.);

У гуцулів сніп називали колядником – переважно це теж був сніп вівса, а за браком такого – навіть бобовиння (із журн.).

Значення в інших словниках

1. бобовиння — бобови́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. бобовиння — Бобови́ння, -ння, -нню, на -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)