Значення в інших словниках
-
бокувати —
бокува́ти: сторонить [ІФ,1890] — бокувати (389)—триматися осторонь, цуратися; [OM,VI]
Словник з творів Івана Франка
-
бокувати —
бокува́ти дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
-
бокувати —
г., ухилятися; (від кого) уникати <�цуратися> кого.
Словник синонімів Караванського
-
бокувати —
-ую, -уєш, недок., зах. Ухилятися від кого-, чого-небудь, сторонитися, уникати когось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бокувати —
БОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Ухилятися від кого-, чого-небудь, сторонитися, уникати когось, чогось. Бокує чогось від мене (Сл. Гр.); Від читальників він завсіди бокував (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
бокувати —
УНИКА́ТИ (намагатися не зустрічатися, не спілкуватися при зустрічі з кимсь), ОБМИНА́ТИ (ОМИНАТИ), ОБХО́ДИТИ, СТОРОНИ́ТИСЯ, ВІДВЕРТА́ТИСЯ від кого, МИНА́ТИ, ОББІГА́ТИ розм., БОКУВА́ТИ від кого, діал. — Док.
Словник синонімів української мови
-
бокувати —
БОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Ухилятися від кого-, чого-небудь, сторонитися, уникати когось. Бокує чогось від мене (Сл. Гр.); Від читальників він завсіди бокував (Март., Тв., 1954, 113); Він бокував від її тривожно вивідуючих очей (Коб., І, 1956, 392).
Словник української мови в 11 томах
-
бокувати —
Бокува́ти, -ку́ю, -єш гл. 1) Сидѣть бокомъ. Де бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько. Pauli. I. 101. 2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене. Фр. Пр. 103.
Словник української мови Грінченка