болісний —
[бол'існией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
болісний —
-а, -е. 1》 Схильний до захворювань; хворобливий, хоровитий. 2》 Викликаний, спричинений болем, болями; пов'язаний з хворістю. 3》 перен. Тяжкий, болючий. || Скорботний, сумний, тужливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
болісний —
1. болючий, болячий 2. див. чахлий, чахнути
Словник чужослів Павло Штепа
болісний —
БО́ЛІСНИЙ, а, е. 1. Схильний до захворювань; хворобливий. Вид [жінки] болісний, жовтий, – тільки одні очі .. блищали якимсь божевільним світом...
Словник української мови у 20 томах
болісний —
БО́ЛІСНИЙ (викликаний болем, болями, хворобою, пов'язаний з ними; який виражає біль), БОЛЮ́ЧИЙ, БОЛЯ́ЧИЙ рідко; МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЙ, СТРАЖДЕ́ННИЙ, СТРАЖДА́ЛЬНИЙ рідше, СТРАЖДА́ЛЬНИЦЬКИЙ рідше (про вираз обличчя, очі і т. ін.
Словник синонімів української мови
болісний —
БО́ЛІСНИЙ, а, е. 1. Схильний до захворювань; хворобливий, хоровитий. Вид [жінки] болісний, жовтий, — тільки одні очі.. блищали якимсь божевільним світом… (Мирний, II, 1954, 145); Худощавий на лиці, аж болісний якийсь...
Словник української мови в 11 томах
болісний —
Болізний и болісний, -а, -е 1) Болѣзненный, мучительный. Був собі якийсь малий пуздракуватий та болізний. Мир. ХРВ. 53. 2) Скорбный, горестный. Я тут, — почувся її тихий болізний голос. Мир. Пов. II. 77. --------------- Болісний, болісно см. болізний, болізно.
Словник української мови Грінченка